Всеукраїнська Асоціація “За європейські цінності в науці
”All-Ukrainian Association “For European Values in Science”
к. 10, вул. Стуса 28
10 #, 28 Stus StreetКиїв, 03142, Україна
Kyiv, 03142, UkraineЕл. адреса:
ukrnauka@email.ua Е-mail: ukrnauka@email.uaІнтернет:
www.ukrnauka.org.ua Іnternet: www.ukrnauka.org.uaРеєстраційний №161 від 11.03.200
6 №161 11.03.2006 in the registry ofМіністерства Юстиції України
Ministry of Justice of Ukraine
ПРОПОЗИЦІЇ ДО ПРОЕКТУ „КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ НАУКОВОЇ СФЕРИ УКРАЇНИ”
Ознайомлення з проектом Концепції розвитку наукової сфери України (
http://www.nas.gov.ua), розробленою робочою групою при Президенті України показує, що запропоновані в ній заходи без впровадження системи сучасних світових критеріїв оцінки рівня та якості результатів науково-дослідних робіт та без прив’язки принципів розподілу коштів до цих критеріїв не приведуть до принципового підвищення рівня нашої науки. Ці заходи лише законсервують теперішній провінційний рівень нашої науки.Найважливішою причиною низької ефективності наукових досліджень є надмірно централізована система управління ними та непрозорі методи розподілу коштів. Переважна частина рядових наукових співробітників змирилася з цією практикою й також об’єктивно зацікавлена в її збереженні. Це визнається навіть в Концепції: “значна кількість науковців лише рахується в штатах наукових установ, а фактично вони виконують іншу роботу”.
Підкреслимо, що наші пропозиції аж ніяк не передбачають ліквідації НАНУ, приватизації її величезного майна, приєднання НАНУ до університетів, не пропонують раптову та немотивовану зміну “правил гри в науку” тощо.
Зауважимо, що наші пропозиції торкаються в основному так званого перехідного періоду реформування вітчизняної науки на базі осмислення досвіду функціонування та організації науки у країнах-лідерах наукового поступу. Остаточна організаційна структура може бути визначена лише наприкінці перехідного періоду.
На теперішній час відсутня повна, адекватна та об’єктивна інформація про те, що уявляє НАНУ, яке справжнє місце займають українські вчені з різних галузей науки в світовому науковому просторі, наскільки відповідають потребам розвитку України їхні доробки. Тому ми були вимушені спиратися на власний досвід та розуміння того, як організована та оцінюється наука на Заході, як має бути організована вітчизняна наукова діяльність та як мають оцінюватися її результати.
Просимо розглядати наші пропозиції також як заперечення твердження проекту Концепції про “неефективну діяльність більшості або відсутність громадських наукових товариств та спілок, їх незначний вплив на демократизацію наукового життя”.
ЗАВДАННЯ ПЕРЕХІДНОГО ПЕРІОДУ
РЕФОРМУВАННЯ(4-6 РОКІВ)
Найскладнішою проблемою реформування науки є структурна зміна організації наукової сфери таким чином, щоб результати наукової діяльності відповідали світовому рівню в контексті вирішення актуальних проблем розвитку країни.
По-перше, потрібно вибрати модель, за якою має відбуватися реформування. Спочатку варто скористатися досвідом реформування Польської АН, а через деякий час провести наступний етап вже на базі моделі CRNS.
По-друге, необхідно всі державні академії в Україні, можливо за винятком Академії мистецтв, організаційно об’єднати в одну — НАН України. Існування науково-дослідних та науково-технічних установ фактично однакового профілю, але при різних академіях, які фінансуються з державного бюджету є абсолютно невиправданим. Потрібно розмежувати об’єднану НАНУ як підтримувану державою систему наукових установ та інститут дійсних членів і членів-кореспондентів як громадську організацію.
По-третє, необхідно організаційно розділити фундаментальні та прикладні дослідження в державі.
У реформованої НАНУ необхідно залишити лише ті інститути (або їх частини, у випадку теперішніх добре відомих інститутів-монстрів), які можуть проводити (маючи фахівців високої кваліфікації та матеріальну базу) фундаментальні наукові дослідження на сучасному міжнародному рівні в галузі природничих наук (фізико-математичних, хімічних та біологічних наук), а також інститути зі сфери гуманітарних (включно з економікою) наук. З цією метою провести об’єктивне дослідження наукового доробку всіх інститутів, їх підрозділів та наукових працівників.Всі інститути теперішніх НАНУ та інших державних академій із домінуванням прикладних досліджень (за винятком тих структурних підрозділів, які займаються також і фундаментальними дослідженнями) повинні бути передані у відповідні міністерства або стати самостійними госпрозрахунковими науковими організаціями.
По-четверте, необхідно переробити всі законодавчі і нормативно-правові акти та нормативні документи стосовно наукової діяльності з метою формулювання чітких та однозначних у застосуванні механізмів віднесення організацій до наукових, їх спеціалістів до наукових працівників
, критеріїв оцінки результатів наукової діяльності, які можна було б перевірити.
Перехідний період складається з двох етапів.
На першому етапі (1-2 роки) перехідного періоду реформування
необхідно вирішити проблему кількості та якості персоналу реформованої НАНУ, інших наукових організацій.1. Вона має вирішуватися у відповідності до загальноприйнятої міжнародної практики на підставі аналізу наукової продукції кожного науковця (зрозуміло, за винятком початківців) за останні 10 років (як варіант—15 років). Головним інтегральним критерієм оцінки праці науковця має бути кількість його праць із урахуванням відповідних імпакт-факторів, опублікованих у журналах з переліку Інституту наукової інформації (США,
www.isinet.com), монографії видані у провідних наукових видавництвах світу (таких як „Springer-Verlag”, “Academic Press”, “Oxford University Press”, “Elsevier”, „Наука”, тощо) та кількість цитувань його праць науковим світовим загалом.2. Оскільки абсолютній більшості наукових журналів України не присвоєно жодного імпакт-фактору, то для врахування публікацій у них необхідно кожному з них присвоїти це значення на рівні 50% найнижчого серед світових наукових журналів відповідної спеціалізації.
3. Наголосимо, що порівнювати отримані інтегральні дані можна тільки в межах однієї й тієї ж науки і тільки в межах одного й того ж адміністративного статусу. Підкреслимо, що вся інша науково-педагогічна та науково-організаційна діяльність повинні бути лише допоміжним критерієм оцінки роботи наукової організації та конкретного науковця. Такий підхід дозволить отримати об’єктивну оцінку наукового рівня десятків тисяч докторів та кандидатів наук нашої держави. Для молодих науковців, які працюють в науково-дослідних установах менше п’яти років, вищезазначені критерії повинні бути модифіковані.
4. Для проведення цього аналізу необхідно створити Спеціальну атестаційну комісію (САК) при Кабінеті Міністрів України. До складу САК повинні ввійти дві групи членів – представники держапарату та активно працюючі науковці, які не обіймають адміністративних посад. Розроблені САК критерії, регламент праці, її персональний склад та праця мають бути публічними та доступними в Інтернеті.
5. За результатами роботи САК буде отримана об’єктивна база даних, на основі якої буде розроблена модель структурно-організаційної та кадрової оптимізації інститутів НАНУ. Буде також виявлений штат науковців, на який може розраховувати кожна наукова установа та кількість установ, які необхідно зліквідувати, переводячи їхніх найкращих працівників до споріднених установ НАНУ. Науковцям, які не пройдуть таку атестацію, потрібно дати певні соціальні гарантії, зокрема, випробний період (1—3 роки, залежно від посади) з метою адаптування до нових умов (тобто термінового опублікування наукових праць в журналах зі списку ISI), пошуку нової роботи (на цей період їхня зарплатня має бути заморожена), або виходу на пенсію (зокрема, дострокового).
На другому етапі (3-4 роки) перехідного періоду реформування вирішуються такі завдання.
1. Формування груп лідерів з наукових напрямів в кожній науково-дослідній установі. Для цього кожен претендент на таке лідерство повинен пройти міжнародну експертизу. Тобто його роботи, опубліковані протягом цих 10 років, представниками САК направляються трьом-чотирьом провідним іноземним фахівцям, які працюють у тих самих наукових напрямах з проханням надіслати науково обґрунтовані відгуки. У підсумку буде отримано об’єктивний перелік науковців, які справді є провідними українськими вченими (принаймні на сучасному етапі розвитку науки). Тим самим, в кожній установі перш за все із вчених, які були виявлені на першому етапі, буде виявлена певна кількість лідерів наукових напрямів, яким і слід доручити сформувати структурні одиниці (відділи, лабораторії).
2. Всі найважливіші питання життєдіяльності інституту повинна вирішувати рада лідерів наукових напрямів. Зокрема, вона повинна обирати директора інституту та його заступників (після завершення перехідного періоду вибори директора здійснювати шляхом таємного голосування всього колективу науковців інституту).
3. При обранні директора важливими факторами повинні бути його здібності як менеджера та усвідомлення про чітке обмеження терміну займання посади директора інституту (установи) однією і тією особою (не більше, ніж два терміни по 4 роки).
4. Необхідно припинити практику друкування державним коштом сотень наукових журналів в Україні, більшість з яких мають відверто низьку наукову якість. Запропонувати головним редакторам цих журналів розробити бізнес-плани та підписати з ними 5-річні контракти з відповідним державним фінансуванням за умови входження журналу до списку
ISI за 5 років.5. Розробити та затвердити новий (демократичний) статут НАНУ, в якому адекватно відобразити новий статус Академії як найавторитетнішої громадської організації українських вчених найвищої кваліфікації.
ДЕЯКІ ЗАУВАЖЕННЯ ДО ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ
1. Оцінка результатів НДР колективів наукових організацій, їх структурних одиниць та окремих науковців має здійснюватися на підставі чітко визначених критеріїв, деталізованих з урахуванням особливостей наукової організації, зокрема, гуманітарного профілю. Така оцінка повинна проводитися згаданою вище САК кожні 4 роки (варіант—3 роки) і вона повинна визначати базове фінансування наукових організацій та їх структурних одиниць на наступні 4 роки. Зокрема, це означатиме, що кожна наукова організація матиме свій рейтинг після чергової чотирирічки.
2. Необхідно запровадити часові рамки для захисту кандидатської дисертації та модифікованої докторської дисертації – габілітація (
habilitation). Ввести граничний термін у 5-6 років для навчання в аспірантурі та наукової роботи до захисту дисертації.3. Треба запровадити чіткі і прозорі правила для зайняття всіх керівних та наукових посад в науковій організації, які повинні ґрунтуватися на загальноприйнятій практиці в країнах Євросоюзу. Зокрема, повинна існувати веб-сторінка в Інтернеті, на якій повинні оприлюднюватися об’яви про всі такі конкурси в межах України.
Повинні бути створені персональні веб-сторінки для кожного наукового співробітника та керівників всіх підрозділів. Вони мають містити як стисле викладення отриманих власно наукових результатів, так й поточну інформацію за останній рік.
4. Мають щорічно виділятися службові квартири для перспективних молодих науковців (≤ 35 років) на підставі чітко розроблених критеріїв. При цьому треба передбачити умови, за яких вона передається в приватну власність (наприклад, якщо науковець працює в Україні понад 20 років). Встановити сотню щорічних державних стипендій для перспективних молодих науковців, кожна з яких повинна становити не менше половини посадового окладу директора наукової організації і надаватися за результатами відкритого конкурсу.
5.
Необхідно встановити віковий ценз у 65 років на займання будь-яких керівних та адміністративних посад. Це буде одною з умов припливу і утримання найталановитіших вчених молодого та середнього віку.ФІНАНСУВАННЯ
1. Організаційні та фінансові основи для розвитку фундаментальної науки в Україні забезпечують Кабінет Міністрів України
(базове фінансування) та ДФФД (ґрантове фінансування). ДФФД повинен бути реорганізованим в незалежний державний орган. Всі наукові організації та їхні структурні одиниці повинні бути поставлені в максимально рівні умови щодо фінансування, але з урахуванням результатів роботи за попередній період. Це не заперечує можливості мати інші джерела фінансування, зокрема, отримувати кошти за міжнародними ґрантами, кошти для виконання окремих досліджень суто прикладного характеру спільно з іншими науковими організаціями чи конкретного державного замовлення на короткий проміжок часу.2. Об’єм фінансування через ґранти ДФФД повинен поступово збільшуватися та стати сумірним з базовим фінансуванням (складати не менше третини).
3. .Для запобігання виїзду перспективних науковців за кордон, сприяння поверненню тих, хто вже виїхав, збільшення притоку молоді у наукові установи необхідно в декілька разів збільшити розмір зарплати науковців. Повинна бути обґрунтована суттєва диференціація в посадових окладах залежно від посади та
кваліфікації.4. При ДФФД створити окремий фонд (з прозорими правилами формування його складу на конкурсній основі) для заохочення участі українських науковців у світовому науковому процесі. Зокрема цей фонд повинен:
4.
1. фінансово стимулювати українських науковців за публікації в провідних світових наукових журналах з найвищими імпакт-факторами (протягом перехідного періоду реформування);4.2
. встановити окремі ґранти для участі українських науковців з доповідями на престижних міжнародних наукових конференціях;4.
3. значно збільшити кількість ґрантів для молодих вчених та обсяг їх фінансування;4.4. встановити окремі ґранти для стимулювання розробки української наукової термінології та написання англо-українських термінологічних словників;
4.5. встановити ґранти для заохочення написання провідними науковцями України науково-популярних книжок і навчальних посібників для школярів та студентів;
4.6. встановити спеціалізовані ґранти для придбання науковій організації унікального наукового обладнання, ціна якого складає сотні тисяч євро та більше.
Ми сподіваємося на державницьке ставлення до наших пропозицій з боку як колег-науковців, так і державних керівників.
„Пропозиції” прийняті на зборах Всеукраїнської Асоціації “За європейські цінності в науці” п’ятого жовтня 2006 р.